Великий тлумачний словник сучасної мови

неймовірний

неймові́рний

-а, -е.

1》 Якого важко або неможливо собі уявити; у здійснення якого важко або неможливо повірити; неможливий, неправдоподібний. Неймовірний випадок. Неймовірна подія.

|| Який не існує насправді; нереальний, неіснуючий.

2》 Який значно перевищує звичайний ступінь вияву, звичайну силу і т. ін. чого-небудь; надзвичайно великий.

3》 Який відрізняється від інших, не такий, як усі, як у всіх, як завжди; особливий, незвичайний.

|| у знач. ім. неймовірне, -ного, с. Те, що виходить за межі звичайного.

4》 заст. Недовірливий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. неймовірний — (у який важко повірити) неправдоподібний, неможливий, немислимий, (безглуздий) парадоксальний, анекдотичний, дикий.  Словник синонімів Полюги
  2. неймовірний — неймові́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. неймовірний — 1. Якого важко або неможливо уявити; неправдоподібний; нереальний. Орині здавалося неймовірним, щоб Яків Калитка одружився (К.Гордієнко); В цю мить трапилось неймовірне. Ще й досі не можу я збагнути, як воно сталося (Н.Рибак).  Літературне слововживання
  4. неймовірний — Невірогідний, г. неправдоподібний; (факт) НЕБУВАЛИЙ, сенсаційний; (- зусилля) НЕЛЮДСЬКИЙ; (- силу вияву) надзвичайний, страшенний; (одяг) незвичайний, ексцентричний; (біль) страшний, нестерпучий, несвітський; З. недовірливий; пр. НЕЙМОВІРНО, фр.  Словник синонімів Караванського
  5. неймовірний — див. небувалий  Словник синонімів Вусика
  6. неймовірний — НЕЙМОВІ́РНИЙ, а, е. 1. Який важко або неможливо собі уявити; у здійснення якого важко або неможливо повірити; неможливий, неправдоподібний.  Словник української мови у 20 томах
  7. неймовірний — ДИ́ВНИЙ (який викликає подив своїми якостями, поведінкою тощо), ЧУДНИ́Й, ДИВОВИ́ЖНИЙ, ЧУДЕРНА́ЦЬКИЙ, ДИКО́ВИННИЙ розм., ДИВО́ЧНИЙ розм., ДИВОГЛЯ́ДНИЙ діал.  Словник синонімів української мови
  8. неймовірний — Неймові́рний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. неймовірний — НЕЙМОВІ́РНИЙ, а, е. 1. Який важко або неможливо собі уявити; у здійснення якого важко або неможливо повірити; неможливий, неправдоподібний.  Словник української мови в 11 томах
  10. неймовірний — Неймовірний, -а, -е Недовѣрчивый. У мене такий чоловік неймовірний, що до всякого мене приклада. Уманск. у. В мене матінка нерідная, а дружина неймовірная. Грин. ІІІ. 305.  Словник української мови Грінченка