неймовірний
неймові́рний
-а, -е.
1》 Якого важко або неможливо собі уявити; у здійснення якого важко або неможливо повірити; неможливий, неправдоподібний. Неймовірний випадок. Неймовірна подія.
|| Який не існує насправді; нереальний, неіснуючий.
2》 Який значно перевищує звичайний ступінь вияву, звичайну силу і т. ін. чого-небудь; надзвичайно великий.
3》 Який відрізняється від інших, не такий, як усі, як у всіх, як завжди; особливий, незвичайний.
|| у знач. ім. неймовірне, -ного, с. Те, що виходить за межі звичайного.
4》 заст. Недовірливий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неймовірний — (у який важко повірити) неправдоподібний, неможливий, немислимий, (безглуздий) парадоксальний, анекдотичний, дикий. Словник синонімів Полюги
- неймовірний — неймові́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- неймовірний — 1. Якого важко або неможливо уявити; неправдоподібний; нереальний. Орині здавалося неймовірним, щоб Яків Калитка одружився (К.Гордієнко); В цю мить трапилось неймовірне. Ще й досі не можу я збагнути, як воно сталося (Н.Рибак). Літературне слововживання
- неймовірний — Невірогідний, г. неправдоподібний; (факт) НЕБУВАЛИЙ, сенсаційний; (- зусилля) НЕЛЮДСЬКИЙ; (- силу вияву) надзвичайний, страшенний; (одяг) незвичайний, ексцентричний; (біль) страшний, нестерпучий, несвітський; З. недовірливий; пр. НЕЙМОВІРНО, фр. Словник синонімів Караванського
- неймовірний — див. небувалий Словник синонімів Вусика
- неймовірний — НЕЙМОВІ́РНИЙ, а, е. 1. Який важко або неможливо собі уявити; у здійснення якого важко або неможливо повірити; неможливий, неправдоподібний. Словник української мови у 20 томах
- неймовірний — ДИ́ВНИЙ (який викликає подив своїми якостями, поведінкою тощо), ЧУДНИ́Й, ДИВОВИ́ЖНИЙ, ЧУДЕРНА́ЦЬКИЙ, ДИКО́ВИННИЙ розм., ДИВО́ЧНИЙ розм., ДИВОГЛЯ́ДНИЙ діал. Словник синонімів української мови
- неймовірний — Неймові́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- неймовірний — НЕЙМОВІ́РНИЙ, а, е. 1. Який важко або неможливо собі уявити; у здійснення якого важко або неможливо повірити; неможливий, неправдоподібний. Словник української мови в 11 томах
- неймовірний — Неймовірний, -а, -е Недовѣрчивый. У мене такий чоловік неймовірний, що до всякого мене приклада. Уманск. у. В мене матінка нерідная, а дружина неймовірная. Грин. ІІІ. 305. Словник української мови Грінченка