1. Літературне слововживання

неймовірний

1. Якого важко або неможливо уявити; неправдоподібний; нереальний. Орині здавалося неймовірним, щоб Яків Калитка одружився (К.Гордієнко); В цю мить трапилось неймовірне. Ще й досі не можу я збагнути, як воно сталося (Н.Рибак). 2. Надзвичайно великий; особливий: неймовірна швидкість. Про неймовірну силу, розум, хитрощі Кармалюка складалися пісні (О.Іваненко); Богун робив неймовірне – старі досвідчені козаки не пам’ятали таких блискавичних маршів (Я.Качура). 3. розм. Недовірливий. – А коли б воно нам не нашкодило, – увернув хтось неймовірний (Панас Мирний); Вона була дуже неймовірна й полохлива зроду і нікому не йняла віри (І.Нечуй-Левицький); – А відкіля ти? – спитав господар, позираючи на неї неймовірними очима (Б.Грінченко).

Пох.: неймовірність, неймовірно.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неймовірний — (у який важко повірити) неправдоподібний, неможливий, немислимий, (безглуздий) парадоксальний, анекдотичний, дикий. Словник синонімів Полюги
  2. неймовірний — неймові́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. неймовірний — Невірогідний, г. неправдоподібний; (факт) НЕБУВАЛИЙ, сенсаційний; (- зусилля) НЕЛЮДСЬКИЙ; (- силу вияву) надзвичайний, страшенний; (одяг) незвичайний, ексцентричний; (біль) страшний, нестерпучий, несвітський; З. недовірливий; пр. НЕЙМОВІРНО, фр. Словник синонімів Караванського
  4. неймовірний — див. небувалий Словник синонімів Вусика
  5. неймовірний — -а, -е. 1》 Якого важко або неможливо собі уявити; у здійснення якого важко або неможливо повірити; неможливий, неправдоподібний. Неймовірний випадок. Неймовірна подія. || Який не існує насправді; нереальний, неіснуючий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. неймовірний — НЕЙМОВІ́РНИЙ, а, е. 1. Який важко або неможливо собі уявити; у здійснення якого важко або неможливо повірити; неможливий, неправдоподібний. Словник української мови у 20 томах
  7. неймовірний — ДИ́ВНИЙ (який викликає подив своїми якостями, поведінкою тощо), ЧУДНИ́Й, ДИВОВИ́ЖНИЙ, ЧУДЕРНА́ЦЬКИЙ, ДИКО́ВИННИЙ розм., ДИВО́ЧНИЙ розм., ДИВОГЛЯ́ДНИЙ діал. Словник синонімів української мови
  8. неймовірний — Неймові́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. неймовірний — НЕЙМОВІ́РНИЙ, а, е. 1. Який важко або неможливо собі уявити; у здійснення якого важко або неможливо повірити; неможливий, неправдоподібний. Словник української мови в 11 томах
  10. неймовірний — Неймовірний, -а, -е Недовѣрчивый. У мене такий чоловік неймовірний, що до всякого мене приклада. Уманск. у. В мене матінка нерідная, а дружина неймовірная. Грин. ІІІ. 305. Словник української мови Грінченка