Значення в інших словниках
-
непосидько —
непоси́дько іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
непосидько —
-а, ч. і ж., розм. Те саме, що непосида.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
непосидько —
НЕПОСИ́ДЬКО, а, ч. і ж., розм. Те саме, що непоси́да. Боляче, що часом, хоч і рідко, Якийсь із нас вертлявий непосидько Йому [учителеві] гіркоти раптом завдавав (В. Бичко).
Словник української мови у 20 томах
-
непосидько —
НЕПОСИ́ДА розм. (непосидюча людина), НЕПОСИ́ДЬКО розм. рідше; ДЗИ́ГА розм., ВЕРТУ́Н розм., КРУТЬКО́ розм. рідше (швидка в рухах, вертлява людина); ВЕРТУ́ХА розм. (про дівчину, жінку). Був це хлопець жвавий, за що і прозивався в школі "непосидою" (І.
Словник синонімів української мови
-
непосидько —
НЕПОСИ́ДЬКО, а, ч. і ж., розм. Те саме, що непоси́да. Боляче, що часом, хоч і рідко, Якийсь із нас вертлявий непосидько Йому [учителеві] гіркоти раптом завдавав (Бичко, Простота, 1963, 112).
Словник української мови в 11 томах