непосидько

НЕПОСИ́ДЬКО, а, ч. і ж., розм.

Те саме, що непоси́да.

Боляче, що часом, хоч і рідко, Якийсь із нас вертлявий непосидько Йому [учителеві] гіркоти раптом завдавав (В. Бичко).

Значення в інших словниках

1. непосидько — непоси́дько іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. непосидько — див. жвавий  Словник синонімів Вусика
3. непосидько — -а, ч. і ж., розм. Те саме, що непосида.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. непосидько — НЕПОСИ́ДА розм. (непосидюча людина), НЕПОСИ́ДЬКО розм. рідше; ДЗИ́ГА розм., ВЕРТУ́Н розм., КРУТЬКО́ розм. рідше (швидка в рухах, вертлява людина); ВЕРТУ́ХА розм. (про дівчину, жінку). Був це хлопець жвавий, за що і прозивався в школі "непосидою" (І.  Словник синонімів української мови
5. непосидько — НЕПОСИ́ДЬКО, а, ч. і ж., розм. Те саме, що непоси́да. Боляче, що часом, хоч і рідко, Якийсь із нас вертлявий непосидько Йому [учителеві] гіркоти раптом завдавав (Бичко, Простота, 1963, 112).  Словник української мови в 11 томах