Словник української мови у 20 томах

непосидюче

НЕПОСИДЮ́ЧЕ.

Присл. до непосидю́чий.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. непосидюче — непосидю́че прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. непосидюче — Присл. до непосидючий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непосидюче — НЕПОСИДЮ́ЧЕ. Присл. до непосидю́чий. В сіренькому піджачку, в сірих штанцях на тонких ногах з гострими коліньми, він [актор] непосидюче метушився (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, І, 1952, 304).  Словник української мови в 11 томах