непосидюче

непосидю́че

Присл. до непосидючий.

Значення в інших словниках

1. непосидюче — непосидю́че прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. непосидюче — НЕПОСИДЮ́ЧЕ. Присл. до непосидю́чий.  Словник української мови у 20 томах
3. непосидюче — НЕПОСИДЮ́ЧЕ. Присл. до непосидю́чий. В сіренькому піджачку, в сірих штанцях на тонких ногах з гострими коліньми, він [актор] непосидюче метушився (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, І, 1952, 304).  Словник української мови в 11 томах