непосидюче —
Присл. до непосидючий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
непосидюче —
НЕПОСИДЮ́ЧЕ. Присл. до непосидю́чий.
Словник української мови у 20 томах
непосидюче —
НЕПОСИДЮ́ЧЕ. Присл. до непосидю́чий. В сіренькому піджачку, в сірих штанцях на тонких ногах з гострими коліньми, він [актор] непосидюче метушився (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, І, 1952, 304).
Словник української мови в 11 томах