непосидюче

НЕПОСИДЮ́ЧЕ. Присл. до непосидю́чий.

В сіренькому піджачку, в сірих штанцях на тонких ногах з гострими коліньми, він [актор] непосидюче метушився (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, І, 1952, 304).

Значення в інших словниках

1. непосидюче — непосидю́че прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. непосидюче — Присл. до непосидючий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. непосидюче — НЕПОСИДЮ́ЧЕ. Присл. до непосидю́чий.  Словник української мови у 20 томах