Значення в інших словниках
-
несила —
неси́ла 1 іменник жіночого роду слабість неси́ла 2 присудкове слово не під силу незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
несила —
НЕСИЛА – НЕ СИЛА Несила. Фізичне знесилення, слабість; у знач. присудк. сл. Руки їй з несили упали на коліна (М.Старицький); – Ні, я вже краще розкажу. Несила більше мовчати (І.Цюпа). Не сила, част. з ім.
Літературне слововживання
-
несила —
Безсилля, неміч, неспромога; ПР СЛ. нема як, годі, неможливо.
Словник синонімів Караванського
-
несила —
-и, ж. 1》 Фізичне знесилля; слабість. 2》 у знач. присудк. сл., розм., поет. Не під силу, немає сил.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
несила —
НЕСИ́ЛА, и, ж. 1. Фізичне знесилля; слабість. Руки їй з несили упали на коліна (М. Старицький); * Образно. Вороги ходять похмурі і люті, як вовки, мов вчувають свою несилу (К. Гордієнко). 2. у знач. присудк. сл., розм.
Словник української мови у 20 томах
-
несила —
НЕМОЖЛИ́ВО у знач. предик., з інфін. (не можна, не під силу комусь); НІ́ЯК, ГО́ДІ (немає можливості); НЕСИ́ЛА розм., НЕЗМО́ГА (НЕМО́ГА рідше) розм., НЕСПРОМО́ГА розм.
Словник синонімів української мови
-
несила —
НЕСИ́ЛА, и, ж. 1. Фізичне знесилля; слабість. Руки їй з несили упали на коліна (Стар., Облога.., 1961, 15); *Образно. Вороги ходять похмурі і люті, як вовки, мов вчувають свою несилу (Горд., Заробітчани, 1949, 89). 2. у знач. присудк. сл., розм.
Словник української мови в 11 томах
-
несила —
Несила, -ли ж. Безсиліе, немочь. hесила мені це зробити. Я не въ силахъ это сдѣлать. Така її досада гризе, що вони вкупці, а розлучити несила. МВ. (О. 1862. III. 46).
Словник української мови Грінченка