Значення в інших словниках
-
нескоримий —
нескори́мий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
нескоримий —
-а, -е. Якого не можна подолати, покорити, підкорити; стійкий, нездоланний. || у знач. ім. нескоримі, -мих, мн. (одн. нескоримий, -мого, ч.; нескорима, -мої, ж.). Ті, кого не можна подолати, покорити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
нескоримий —
НЕСКОРИ́МИЙ, а, е. Якого не можна подолати, покорити, підкорити; стійкий, нездоланний. Матьокін гуртував довкола себе таких, як сам, мужніх, з нескоримим серцем хлопців та дівчат (Д.
Словник української мови у 20 томах
-
нескоримий —
НЕПЕРЕМО́ЖНИЙ (про народ, країну, армію тощо, про силу, єдність, вірність і т. ін. — якого не можна перемогти, здолати, знищити), НЕЗДОЛА́ННИЙ, НЕЗЛА́МНИЙ (НЕЗЛО́МНИЙ), НЕПОБО́РНИЙ, НЕЗБОРИ́МИЙ, НЕПОДОЛА́ННИЙ, НЕСКОРИ́МИЙ, НЕЗБО́РНИЙ уроч.
Словник синонімів української мови
-
нескоримий —
НЕСКОРИ́МИЙ, а, е. Якого не можна подолати, покорити, підкорити; стійкий, нездоланний. Матьокін гуртував довкола себе таких, як сам, мужніх, з нескоримим серцем хлопців та дівчат (Д. Бедзик, Плем’я..
Словник української мови в 11 томах