Значення в інших словниках
-
нескінченний —
нескінче́нний прикметник безконечний
Орфографічний словник української мови
-
нескінченний —
НЕОСЯЖНИЙ, БЕЗКРАЇЙ, безконечний; (- оплески) довготривалий.
Словник синонімів Караванського
-
нескінченний —
[неиск'інчен:ией] м. (на) -н:ому/ -н':ім, мн. -н':і (безконечний)
Орфоепічний словник української мови
-
нескінченний —
-а, -е. Який дуже довго триває. || Який не має видимих меж, дуже довгий. || Який не кінчається, постійний. || Необмежений, дуже великий (про кількість).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
нескінченний —
НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, а, е. Який дуже довго триває. Місяць другий вже ведеться Нескінченна та облога (Леся Українка); // Який не має видимих меж, дуже довгий. Одразу ж за лісовим ровом починалися нескінченні поля (В.
Словник української мови у 20 томах
-
нескінченний —
БЕЗМЕ́ЖНИЙ (про простір — який не має видимих меж), БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗБЕРЕ́ЖНИЙ, НЕОКРА́ЇЙ поет.; БЕЗДО́ННИЙ (звичайно про небо); БЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РЯНИЙ, НЕЗМІРЕ́ННИЙ підсил.
Словник синонімів української мови
-
нескінченний —
Нескінче́нний, -на, -не; прикм.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
нескінченний —
НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, а, е. Який дуже довго триває. Місяць другий вже ведеться Нескінченна та облога (Л. Укр., І, 1951, 376); // Який не має видимих меж, дуже довгий. Одразу ж за лісовим ровом починалися нескінченні поля (Коз.
Словник української мови в 11 томах
-
нескінченний —
Нескінче́нний, -а, -е Безконечный. К. Кр. 15. О, Боже мій, нескінченний! дивитися горе, що тепера на сім світі віра віру боре. н. п.
Словник української мови Грінченка