Значення в інших словниках
-
нечепура —
нечепу́ра іменник чоловічого або жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
нечепура —
-и, ч. і ж. Неохайна, нечепурна людина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
нечепура —
НЕЧЕПУ́РА, и, ч. і ж. Людина, яка в побуті, одязі, особистих речах і т. ін., не дотримується чистоти, порядку, правил гігієни. Мелашка сама додивлялась при вдяганні [Богдана], осмикувала легкий малиновий кунтуш, витирала ганчірками порох на шаблі.
Словник української мови у 20 томах
-
нечепура —
НЕЧЕПУ́РА розм. (неохайна людина — у побуті, в одязі, особистих речах і т. ін.), НЕЧУПА́РА розм., СВИНЯ́ зневажл., лайл., СВИНО́ТА підсил., СВИ́НТУС фам.; ЗАМАЗУ́РА розм., ЗАМУ́РЗА розм. рідше, НЕВМИВА́КА розм. (перев. про дітей — брудний).
Словник синонімів української мови
-
нечепура —
Нечепу́ра, -ри, -рі; -пу́ри, -пу́р
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
нечепура —
НЕЧЕПУ́РА, и, ч. і ж. Неохайна, нечепурна людина. Мелашка сама додивлялась при вдяганні [Богдана], осмикувала легкий малиновий кунтуш, витирала ганчірками порох на шаблі.
Словник української мови в 11 томах
-
нечепура —
Нечепура, -ри об. Неряха. Та то, каже, така нетіпаха, нечепура — куди їй. Рудч. Ск. II. 48.
Словник української мови Грінченка