Значення в інших словниках
-
нещасний —
неща́сний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
нещасний —
Нещасливий, безталанний, знедолений; (вигляд) безпорадний, пригнічений; (день) злощасний; (- невдаху) бідолашний, сердешний;ЯК ІМ. БІДОЛАХА.
Словник синонімів Караванського
-
нещасний —
[неишчаснией] м. (на) -сному /-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови
-
нещасний —
-а, -е. 1》 Те саме, що нещасливий 1). || Який виражає пригнічений, безрадісний стан людини. 2》 Який зазнав багато лиха, кривди, поневірянь і т. ін.; беззахисний, бідолашний. || Убитий горем. || у знач. ім. нещасний, -ного, ч., нещасна, -ної...
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
нещасний —
(випадок) лиховина, див. акцидент
Словник чужослів Павло Штепа
-
нещасний —
НЕЩА́СНИЙ, а, е. 1. Який не має в житті радості, щастя або перебуває в горі, біді й викликає співчуття, жаль; бідний, безталанний. [Петро:] Я – той нещасний Петро, якому Наталка припівала сю пісню, якого вона любила і обіщала до смерті не забути (І.
Словник української мови у 20 томах
-
нещасний —
НЕВДА́ЛИЙ (про дію, відрізок часу і т. ін. — який закінчився або проходив не так, як хтось бажав), НЕВДА́ТНИЙ, НЕЩАСЛИ́ВИЙ підсил. Перестраждавши потай після невдалої втечі, Кульбака знов набирав духу для життя (О.
Словник синонімів української мови
-
нещасний —
Неща́сний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
нещасний —
НЕЩА́СНИЙ, а, е. 1. Те саме, що нещасли́вий 1. [Петро:] Я — той нещасний Петро, якому Наталка припівала сю пісню, якого вона любила і обіщала до смерті не забути (Котл., II, 1953, 30); Який він був нещасний, той Віктор! (Донч.
Словник української мови в 11 томах
-
нещасний —
Нещасний, -а, -е Несчастный. Ой я нещасний, що маю діяти? Полюбив дівчину, та не можу взяти. н. п.
Словник української мови Грінченка