Значення в інших словниках
-
овдовілий —
овдові́лий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
овдовілий —
-а, -е. Який овдовів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
овдовілий —
ОВДОВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до овдові́ти. Отаман уподобав рано овдовілу шляхтяночку, Ясю Закревську (В. Земляк); Для вчительки, недавно овдовілої, змученої щоденними турботами, відвідини ставали маленьким святом (з газ.); // у знач. прикм.
Словник української мови у 20 томах
-
овдовілий —
ОВДОВІ́ЛИЙ, а, е. Який овдовів. Ось уже недалеко знайомий будинок, де в невеликій убогій кімнаті зустріне її хлопчик, з яким завжди любила бавитись, коли іноді заходила провідати овдовілу подружку (Шиян, Гроза.., 1956, 55).
Словник української мови в 11 томах
-
овдовілий —
Овдовілий, -а, -е Овдовѣвшій. Волч. у.
Словник української мови Грінченка