овдовілий
ОВДОВІ́ЛИЙ, а, е. Який овдовів.
Ось уже недалеко знайомий будинок, де в невеликій убогій кімнаті зустріне її хлопчик, з яким завжди любила бавитись, коли іноді заходила провідати овдовілу подружку (Шиян, Гроза.., 1956, 55).
Словник української мови (СУМ-11)