Значення в інших словниках
-
одноплеменець —
одноплеме́нець іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
одноплеменець —
-менця, ч., рідко. Те саме, що одноплемінник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
одноплеменець —
ОДНОПЛЕМЕ́НЕЦЬ, нця, ч., рідко. Те саме, що одноплемі́нник. В розмовах з одноплеменцями став [Ференц] навіть величати себе “партизаном” (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
-
одноплеменець —
ОДНОПЛЕМЕ́НЕЦЬ, ме́нця, ч., рідко. Те саме, що одноплемі́нник. В розмовах з одноплеменцями став [Ференц] навіть величати себе "партизаном" (Гончар, III, 1959, 243).
Словник української мови в 11 томах