окрайчик —
окра́йчик іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
окрайчик —
-а, ч. Зменш. до окраєць.
Великий тлумачний словник сучасної мови
окрайчик —
ОКРА́ЙЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до окра́єць. – Бабуся дістала торбинку із-за дверей і поклала туди окрайчик хліба і шматок солонини (М. Томчаній); * Образно. [Лісовик:] До кого ти подібна? До служебки, зарібниці, що працею гіркою окрайчик щастя хтіла заробити і не змогла (Леся Українка).
Словник української мови у 20 томах
окрайчик —
ОКРА́ЙЧИК, а, ч. Зменш. до окра́єць. — Бабуся дістала торбинку із-за дверей і поклала туди окрайчик хліба і шматок солонини (Томч., Готель.., 1960, 67); *Образно. [Лісовик:] До кого ти подібна?...
Словник української мови в 11 томах
окрайчик —
Окрайчик, -ка м. ум. отъ окраєць.
Словник української мови Грінченка