Значення в інших словниках
-
опецьок —
опе́цьок іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
опецьок —
(дитя) оклецьок, бецман, (дорослий) кардупель, куцак; ЖМ. ДИТИНА.
Словник синонімів Караванського
-
опецьок —
-цька, ч., розм. 1》 Товста, незграбна дитина. || Зовсім мала дитина; дитя. 2》 Невисока на зріст товста, незграбна людина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
опецьок —
ОПЕ́ЦЬОК, цька, ч., розм. 1. Товста, незграбна дитина. – Справді, опецьок... нігде правди діти, поганенька дитина... (Леся Українка); // Зовсім мала дитина.
Словник української мови у 20 томах
-
опецьок —
ТОВСТУ́Н розм. (товстий, повний чоловік), ТОВСТЮ́Х розм., ГЛАДУ́Н розм., ПУХТІ́Й розм., ПАЦЮ́К зневажл.; ЧЕРЕВА́НЬ розм., ПУЗА́НЬ (ПУЗА́Н) розм. (чоловік з великим животом); ОПЕ́ЦЬОК розм. (про дитину).
Словник синонімів української мови
-
опецьок —
ОПЕ́ЦЬОК, цька, ч., розм. 1. Товста, незграбна дитина. — Справді, опецьок… нігде правди діти, поганенька дитина… (Л. Укр., III, 1952, 747); // Зовсім мала дитина; дитя.
Словник української мови в 11 томах
-
опецьок —
Опе́цьок, -цька м. = оклецьок 2.
Словник української мови Грінченка