Значення в інших словниках
-
опочивати —
опочива́ти дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
-
опочивати —
див. СПОЧИВАТИ.
Словник синонімів Караванського
-
опочивати —
-аю, -аєш, недок., опочити, -ину, -инеш, док., заст., ритор. Те саме, що спочивати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
опочивати —
ОПОЧИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОПОЧИ́ТИ, и́ну, и́неш, док., заст., книжн. Те саме, що спочива́ти. День погас, І все почило. Сивий в хату Й собі пішов опочивати (Т.
Словник української мови у 20 томах
-
опочивати —
ВІДПОЧИВА́ТИ (відновлювати сили після втоми, припиняючи дію, рух і т. ін.), СПОЧИВА́ТИ, ВІДПОЧИВА́ТИСЯ безос., ВІДДИХА́ТИ розм., ВІДДИ́ХУВАТИ розм. рідко, ОПОЧИВА́ТИ заст.; ПЕРЕПОЧИВА́ТИ, ПЕРЕДИХА́ТИ розм., ПЕРЕДИ́ХУВАТИ розм. рідко, ПРИПОЧИВА́ТИ діал.
Словник синонімів української мови
-
опочивати —
Опочива́ти, -ва́ю, -ва́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
опочивати —
ОПОЧИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОПОЧИ́ТИ, и́ну, и́неш, док., заст., ритор. Те саме, що спочива́ти. День погас, І все почило. Сивий в хату Й собі пішов опочивати (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
-
опочивати —
Опочива́ти, -ваю, -єш сов. в. опочити, -чию, -єш, гл. Отдыхать, отдохнуть, почивать, почить.
Словник української мови Грінченка