Значення в інших словниках
-
пакіл —
па́кіл іменник чоловічого роду кілок
Орфографічний словник української мови
-
пакіл —
-кола, ч., діал. Кілок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пакіл —
ПА́КІЛ, кола, ч. Кілок. Підперто паколом кожну гілляку! (Ю. Яновський); Стояли прихилені до стіни нові колеса од безтарки, а над ними, на паколах, висіла збруя (В. Логвиненко); * У порівн.
Словник української мови у 20 томах
-
пакіл —
КІЛО́К (груба палиця, жердина, загострена з одного або двох кінців), КІЛ, ПА́КІЛ діал., КО́ЛИК діал.; ПА́ЛЯ (перев. загострена вгорі жердина, яку в давнину використовували для виконання смертної кари); ТИНИ́НА розм.
Словник синонімів української мови
-
пакіл —
Па́кіл, -кола; -коли, -лів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
пакіл —
ПА́КІЛ, кола, ч., діал. Кілок. Підперто паколом кожну гілляку! (Ю. Янов., II, 1954, 179); Стояли прихилені до стіни нові колеса од безтарки, а над ними, на паколах, висіла збруя (Логв., Літа.., 1960, 173); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах
-
пакіл —
Пакіл, -кола м. Колышекъ, колъ. Вас. 147. Пакіл щось у житі забило, як орало чи що, — так я оце й косу зломив. Кобел. у.
Словник української мови Грінченка