Значення в інших словниках
-
пакілець —
па́кілець іменник чоловічого роду діал.
Орфографічний словник української мови
-
пакілець —
-льця, ч., діал. Зменш. до пакіл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пакілець —
ПА́КІЛЕЦЬ, льця, ч. Зменш. до па́кіл. Невеличкий клапоть землі, розбитий пакільцями на грядки, занумерований, обставлений дерев'яними дощечками (Д. Бедзик); Почувся грюкіт – вибивали нижній пакілець, що тримав одну половину воріт (А. Хижняк).
Словник української мови у 20 томах
-
пакілець —
ПА́КІЛЕЦЬ, льця, ч., діал. Зменш. до па́кіл. Невеличкий клапоть землі, розбитий пакільцями на грядки, занумерований, обставлений дерев’яними дощечками (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 132); Почувся грюкіт — вибивали нижній пакілець, що тримав одну половину воріт (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 306).
Словник української мови в 11 томах