Значення в інших словниках
-
панятко —
паня́тко іменник середнього роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
панятко —
-а, с. Зменш.-зневажл. до паня.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
панятко —
ПАНЯ́ТКО, а, с., зневажл. Зменш. до паня́. Михась сумлінно в пані Асі Навчав паняток за харчі (С. Воскрекасенко); А, блазню, ти один! Панятко, графенятко! Ось до ушей твоїх я прикладу печатку Своєю шаблею, щоб шануваться вмів! (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).
Словник української мови у 20 томах
-
панятко —
ПАНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-зневажл. до паня́. Михась сумлінно в пані Асі Навчав паняток за харчі (Воскр., І всерйоз.., 1960, 72); А, блазню, ти один! Панятко, графенятко! Ось до ушей твоїх я прикладу печатку Своєю шаблею, щоб шануваться вмів! (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 179).
Словник української мови в 11 томах
-
панятко —
Паня́, -ня́ти с. Барское дитя. АД. І. 8. Білеє личенько як у паняти. Чуб. V. 1147. ум. панятко. --------------- Паня, -ні ж. = пані. Хто йому паня: чи ти, чи я? Федьк.
Словник української мови Грінченка