панятко
ПАНЯ́ТКО, а, с., зневажл.
Зменш. до паня́.
Михась сумлінно в пані Асі Навчав паняток за харчі (С. Воскрекасенко);
А, блазню, ти один! Панятко, графенятко! Ось до ушей твоїх я прикладу печатку Своєю шаблею, щоб шануваться вмів! (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).
Словник української мови (СУМ-20)