1. Словник української мови у 20 томах

панятко

ПАНЯ́ТКО, а, с., зневажл.

Зменш. до паня́.

Михась сумлінно в пані Асі Навчав паняток за харчі (С. Воскрекасенко);

А, блазню, ти один! Панятко, графенятко! Ось до ушей твоїх я прикладу печатку Своєю шаблею, щоб шануваться вмів! (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панятко — паня́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. панятко — див. пан Словник синонімів Вусика
  3. панятко — -а, с. Зменш.-зневажл. до паня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. панятко — ПАНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-зневажл. до паня́. Михась сумлінно в пані Асі Навчав паняток за харчі (Воскр., І всерйоз.., 1960, 72); А, блазню, ти один! Панятко, графенятко! Ось до ушей твоїх я прикладу печатку Своєю шаблею, щоб шануваться вмів! (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 179). Словник української мови в 11 томах
  5. панятко — Паня́, -ня́ти с. Барское дитя. АД. І. 8. Білеє личенько як у паняти. Чуб. V. 1147. ум. панятко. --------------- Паня, -ні ж. = пані. Хто йому паня: чи ти, чи я? Федьк. Словник української мови Грінченка