Значення в інших словниках
-
пастівник —
пастівни́к: пастбище [ІФ,1890]
Словник з творів Івана Франка
-
пастівник —
пастівни́к іменник чоловічого роду пасовище діал.
Орфографічний словник української мови
-
пастівник —
-а, ч., діал. Пасовище.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пастівник —
ПАСТІВНИ́К, а́, ч., діал. Пасовище. Паслася [корова] на пастівнику одинцем на яких п'ятдесят кроків від решти худоби, зараз біля конюшини (Л. Мартович); Коли не блукав [хлопчик] десь за коровою в лісі чи з гусьми на пастівнику, то сидьма сидів у кузні (П.
Словник української мови у 20 томах
-
пастівник —
ПАСОВИ́ЩЕ (місце, де пасеться худоба, птиця), ПАСОВИ́СЬКО, ВИ́ПАС, ЦА́РИНА, ПА́ША, ПАСТІВНИ́К розм., ПО́ПА́С розм., ПОПА́СИЩЕ розм., ПА́СТІВЕНЬ (ПА́СТОВЕНЬ) діал., ПАШНЯ́ діал.
Словник синонімів української мови
-
пастівник —
ПАСТІВНИ́К, а́, ч., діал. Пасовище. Паслася [корова] на пастівнику одинцем на яких п’ятдесят кроків від решти худоби, зараз біля конюшини (Март., Тв., 1954, 248); Коли не блукав [хлопчик] десь за коровою в лісі чи з гусьми на пастівнику, то сидьма сидів у кузні (Кол., Терен.., 1959, 8).
Словник української мови в 11 томах