Значення в інших словниках
-
пацан —
паца́н іменник чоловічого роду, істота фам.
Орфографічний словник української мови
-
пацан —
-а, ч., фам. Те саме, що хлопчак.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пацан —
ПАЦА́Н, а́, ч., фам. Те саме, що хлопча́к. Не було для нього тяжчої муки, як муки від того, коли йому давали відчути, що він ще пацан (Ю. Смолич); Горять веселі оченята, не в ногу ще й під барабан на площу, прямо до міськради, за пацаном іде пацан (В. Сосюра).
Словник української мови у 20 томах
-
пацан —
А, ч. 1. Хлопець. Я чекаю, поки пацани заберуть його з собою (С. Пиркало). На зміну горючим пацанам, що традиційно лабали сльозливий «русскій рок», прийшли молоді і цинічні люди, що встигли зрозуміти, що «балабайка» — це не роковий інструмент...
Словник сучасного українського сленгу
-
пацан —
(-а) ч. 1. крим. Молодий злодій — учень досвідченого злодія. Паша зробив усе, щоб його "пацани" в кримінальному середовищі не засвічувалися (ВЗ, 5.09.2002). БСРЖ, 424; СЖЗ, 79. 2. крим. Людина, яку поважають у злочинному світі. БСРЖ, 424.
Словник жарґонної лексики української мови
-
пацан —
ПІ́ДЛІТОК (хлопчик або дівчинка 12-16 років — перехідного між дитинством і юнацтвом віку), НЕДО́ЛІТОК, НЕДО́РО́СТОК розм., ПІДРО́СТОК розм., ВИ́РОСТОК діал.; ПІВПА́РУБОК розм., ПІВПАРУБЧА́К розм., ПІДПА́РУБОК розм., ПІДПАРУБЧА́К розм., ПАРУБІ́ЙКО розм.
Словник синонімів української мови
-
пацан —
ПАЦА́Н, а́, ч., фам. Те саме, що хлопча́к. Не було для нього тяжчої муки, як муки від того, коли йому давали відчути, що він ще пацан (Смолич, Світанок.., 1953, 36); Горять веселі оченята, не в ногу ще й під барабан на площу, прямо до міськради, за пацаном іде пацан (Сос., І, 1957, 177).
Словник української мови в 11 томах