Значення в інших словниках
-
пеньочок —
пеньо́чок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
пеньочок —
-чка, ч. Зменш.-пестл. до пеньок 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пеньочок —
ПЕНЬО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до пеньо́к 1. З гілки на гілку перелітають табунцем синиці – обнишпорюють кожну шпарку в корі дерев, оглядають кожну гілку, зазирають у всі трухляві пеньочки, посвистують, поцінькують весело (Ю. Збанацький).
Словник української мови у 20 томах
-
пеньочок —
Пеньо́чок, -ньо́чка; -ньо́чки, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
пеньочок —
ПЕНЬО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до пеньо́к 1. З гілки на гілку перелітають табунцем синиці — обнишпорюють кожну шпарку в корі дерев, оглядають кожну гілку, зазирають у всі трухляві пеньочки, посвистують, поцінькують весело (Збан., Сеспель, 1961, 380).
Словник української мови в 11 томах
-
пеньочок —
Пень, -пня м. Пень. Голий, як пень. Ном. Ой пішов Опанас по горілку для нас, зачепився за пень та й стояв увесь день. н. п. пнем ста́ти, на пню стати. Упорствовать, заупрямиться. Внучечка як на пню стала: лікаря та й лікаря. МВ. (О. 1862. III. 45).
Словник української мови Грінченка