пеньочок
ПЕНЬО́ЧОК, чка, ч.
Зменш.-пестл. до пеньо́к 1.
З гілки на гілку перелітають табунцем синиці – обнишпорюють кожну шпарку в корі дерев, оглядають кожну гілку, зазирають у всі трухляві пеньочки, посвистують, поцінькують весело (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)