Значення в інших словниках
-
перегук —
пере́гу́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
перегук —
-у, ч. Дія за знач. перегукуватися і перегукнутися і звуки, утворювані цією дією.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
перегук —
ПЕРЕ́ГУК, у, ч. Дія за знач. перегу́куватися і перегукну́тися і звуки, утворювані цією дією. Згук та перегук неначе розворушив сонне лісове царство (І. Нечуй-Левицький); Розповідає, як із лука Убив турецького царя.
Словник української мови у 20 томах
-
перегук —
ПЕРЕ́КЛИК (чергування вигуків, окликів, криків тварин, голосних звуків), ПЕРЕГУ́К, ПЕРЕГУ́КУВАННЯ, ПЕРЕКЛИКА́ННЯ, ПЕРЕГО́МІН поет. М'яко віддавалися в широкому степу переклики тривожних голосів і свищиків (Я.
Словник синонімів української мови
-
перегук —
ПЕРЕ́ГУК, у, ч. Дія за знач. перегу́куватися і перегукну́тися і звуки, утворювані цією дією. Згук та перегук неначе розворушив сонне лісове царство (Н.-Лев., IV, 1956, 80); Розповідає, як із лука Убив турецького царя.
Словник української мови в 11 томах