пишність —
пи́шність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
пишність —
[пишн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови
пишність —
-ності, ж. 1》 Буйний розквіт, розвиток, який виявляється в рості, цвітінні і т. ін. || Надмірність у багатстві, оздобах, красі, вигодах і т. ін.; розкіш. || Розмаїтість у барвах, забарвленні; багатобарвність, барвистість.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пишність —
ПИ́ШНІСТЬ, ності, ж. 1. Буйний розквіт, розвиток, який виявляється в рості, цвітінні і т. ін. – Сину мій! дитя моє кохане! погуляв би ти в світі, полюбував красу і пишність світову (Марко Вовчок); // Надмірність у багатстві, оздобах, красі, вигодах і...
Словник української мови у 20 томах
пишність —
БАГА́ТСТВО (велика кількість, різноманітність чого-небудь); ЩЕ́ДРІСТЬ підсил., ЩЕДРО́ТА підсил., ЩЕДРО́ТИ мн., підсил. (звичайно про землю, природу та її явища); ПИ́ШНІСТЬ, ПИШНО́ТА (звичайно про розмаїтість барв, забарвлення).
Словник синонімів української мови
пишність —
ПИ́ШНІСТЬ, ності, ж. 1. Буйний розквіт, розвиток, який виявляється в рості, цвітінні і т. ін. — Сину мій! дитя моє кохане! погуляв би ти в світі, полюбував красу і пишність світову (Вовчок, І, 1955, 27); // Надмірність у багатстві, оздобах, красі...
Словник української мови в 11 томах
пишність —
Пишність, -ности ж. Пышность, важность. З гордостю, за пишностю з глави шличка не здиймали. АД. І. 193.
Словник української мови Грінченка