Значення в інших словниках
-
плоскогір'я —
плоскогі́р'я іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
плоскогір'я —
-я, с. Високо (понад 500 м) розміщена над рівнем моря ділянка суходолу з плоскою або хвилястою поверхнею.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
плоскогір'я —
ПЛОСКОГІ́Р'Я, я, с. Високо (за 500 м) піднята над рівнем моря ділянка суходолу з плоскою або хвилястою поверхнею. Змучені підйомом, коні довго стояли.., потім дружно побігли рівним, положистим плоскогір'ям (З. Тулуб); Плоскогір'я – високі рівнини, або столові гори (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
плоскогір'я —
вис. у вигляді плоскої поверхні, яка виділяється на тлі оточуючих її низ.
Універсальний словник-енциклопедія
-
плоскогір'я —
ПЛОСКОГІ́Р'Я, ПЛАТО́. Сад, вихилюючися к півночі, розкидався по плоскогір'ї (І. Франко); Понад Дніпром, на широкому плато, араби поставили намети (Н. Рибак).
Словник синонімів української мови