плоскогір'я

вис. у вигляді плоскої поверхні, яка виділяється на тлі оточуючих її низ.

Значення в інших словниках

1. плоскогір'я — плоскогі́р'я іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. плоскогір'я — див. Земля  Словник синонімів Вусика
3. плоскогір'я — -я, с. Високо (понад 500 м) розміщена над рівнем моря ділянка суходолу з плоскою або хвилястою поверхнею.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. плоскогір'я — ПЛОСКОГІ́Р'Я, я, с. Високо (за 500 м) піднята над рівнем моря ділянка суходолу з плоскою або хвилястою поверхнею. Змучені підйомом, коні довго стояли.., потім дружно побігли рівним, положистим плоскогір'ям (З. Тулуб); Плоскогір'я – високі рівнини, або столові гори (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
5. плоскогір'я — ПЛОСКОГІ́Р'Я, ПЛАТО́. Сад, вихилюючися к півночі, розкидався по плоскогір'ї (І. Франко); Понад Дніпром, на широкому плато, араби поставили намети (Н. Рибак).  Словник синонімів української мови