Великий тлумачний словник сучасної мови

плоскогір'я

плоскогі́р'я

-я, с.

Високо (понад 500 м) розміщена над рівнем моря ділянка суходолу з плоскою або хвилястою поверхнею.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. плоскогір'я — плоскогі́р'я іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. плоскогір'я — див. Земля  Словник синонімів Вусика
  3. плоскогір'я — ПЛОСКОГІ́Р'Я, я, с. Високо (за 500 м) піднята над рівнем моря ділянка суходолу з плоскою або хвилястою поверхнею. Змучені підйомом, коні довго стояли.., потім дружно побігли рівним, положистим плоскогір'ям (З. Тулуб); Плоскогір'я – високі рівнини, або столові гори (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. плоскогір'я — вис. у вигляді плоскої поверхні, яка виділяється на тлі оточуючих її низ.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. плоскогір'я — ПЛОСКОГІ́Р'Я, ПЛАТО́. Сад, вихилюючися к півночі, розкидався по плоскогір'ї (І. Франко); Понад Дніпром, на широкому плато, араби поставили намети (Н. Рибак).  Словник синонімів української мови