Значення в інших словниках
-
пліткар —
плітка́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
пліткар —
Плетун, плетій, обмовник, фабрикант пліток; пор. НАКЛЕПНИК.
Словник синонімів Караванського
-
пліткар —
-я, ч. Той, хто поширює, розносить плітки (див. плітка I).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пліткар —
ПЛІТКА́Р, я́, ч. Той, хто займається плітками (див. плі́тка¹), розносить плітки. Федір Архипович Шульга ніколи не зважав на лестощі, але не звертав уваги і на пліткарів (Н. Рибак).
Словник української мови у 20 томах
-
пліткар —
ПЛІТКА́Р (той, хто поширює чутки, плітки), ПЛЕТУ́Н розм.; ШЕПТУ́Н розм., ШЕПОТУ́Н розм., ШЕПТІ́Й розм. (той, хто робить це потай). — Ви збираєте плітки.. — Це я — пліткар!? Ну, знаєте, — і заходився погрожувати (І.
Словник синонімів української мови
-
пліткар —
ПЛІТКА́Р, я́, ч. Той, хто займається плітками ( див. плі́тка¹), розносить плітки. Федір Архипович Шульга ніколи не зважав на лестощі, але не звертав уваги і на пліткарів (Рибак, Час.., 1960, 132).
Словник української мови в 11 томах