Значення в інших словниках
-
поблиск —
по́блиск іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
поблиск —
-у, ч. Яскраве сяяння, світіння; блиск.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
поблиск —
ПО́БЛИСК, у, ч. Яскраве сяяння, світіння; блиск. Замок був там; зброї поблиск, Сміх і співи там гули (Леся Українка); Куди до біса виходили ті вікна, що на шибі не відбивався жоден поблиск світла? (Ірина Вільде).
Словник української мови у 20 томах
-
поблиск —
БЛИСК (яскраве світло, що випромінюється або відбивається чим-небудь), БЛИ́СКІТ рідше, СЯ́ЯННЯ підсил., СІЯ́ННЯ підсил. поет.; ВИ́БЛИСК, ПО́БЛИСК, ЗБЛИСК, ПО́ЛИСК, ВИ́ЛИСК, РО́ЗБЛИСК рідше (непостійний, мінливий або неяскравий блиск)...
Словник синонімів української мови
-
поблиск —
ПО́БЛИСК, у, ч. Яскраве сяяння, світіння; блиск. Замок був там; зброї поблиск, Сміх і співи там гули (Л. Укр., IV, 1954, 126); Куди до біса виходили ті вікна, що на шибі не відбивався жоден поблиск світла? (Вільде, Сестри.., 1958, 271).
Словник української мови в 11 томах