Значення в інших словниках
-
поборник —
побо́рник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
поборник —
(правди) оборонець, захисник, споборник, борець за, ІД. правдолюбець; (ідеї) прибічник, прихильник, г. визнавець.
Словник синонімів Караванського
-
поборник —
-а, ч., книжн. Завзятий, пристрасний захисник, прихильник кого-, чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
поборник —
ПОБО́РНИК, а, ч., книжн. Завзятий, пристрасний захисник, прихильник кого-, чого-небудь. Здавалось, дід Влас в одну мить налився холодною рішучістю і знову став тим самим непримиренним поборником своєї правди (Д.
Словник української мови у 20 томах
-
поборник —
БОРЕ́ЦЬ (той, хто бореться за здійснення чого-небудь), БОЄ́ЦЬ, ПОБО́РНИК книжн., СПОБО́РНИК книжн., РАТОБО́РЕЦЬ уроч. Шевченко-борець, поет, художник, Шевченко-людина завжди будив і будить у серцях людей глибоку до себе пошану й палку любов (В.
Словник синонімів української мови
-
поборник —
ПОБО́РНИК, а, ч., книжн. Завзятий, пристрасний захисник, прихильник кого-, чого-небудь. Здавалось, дід Влас в одну мить налився холодною рішучістю і знову став тим самим непримиренним поборником своєї правди (Д. Бедзик, Серце..
Словник української мови в 11 томах