Значення в інших словниках
-
побратим —
побрати́м іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
побратим —
Названий брат; товариш, близький друг; (бойовий) споборник, сов. соратник, сподвижник; (у праці) колега.
Словник синонімів Караванського
-
побратим —
[побратим] -ма, м. (на) -мов'і/-м'і, мн. -мие, -м'іў
Орфоепічний словник української мови
-
побратим —
-а, ч. 1》 Той, хто вступив у побратимство з ким-небудь; названий брат. || Близький друг, товариш. 2》 Товариш по боротьбі, битві, боях. || Соратник по якій-небудь діяльності, сподвижник. 3》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
побратим —
Побрати́м, -ма; -ти́ми, -мів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
побратим —
ПОБРАТИ́М, а, ч. 1. Той, хто вступив у побратимство з ким-небудь; названий брат. Не знайшов юнак з ким побрататись, не знайшов між хлопців побратима, не знайшов межи дівчат посестри, а надибав вілу білу в горах (Леся Українка); Коло діда...
Словник української мови у 20 томах
-
побратим —
ДРУГ (людина, зв'язана з ким-небудь довірою, відданістю, спільними поглядами, переконаннями, на яку можна в усьому покластися), БРАТ розм., ДРУЗЯ́КА розм.; ДРУЖИ́ЩЕ розм. (у звертанні); КУНА́К (у кавказьких горців); ПОБРАТИ́М, КАМРА́Т діал. (перев.
Словник синонімів української мови
-
побратим —
ПОБРАТИ́М, а, ч. 1. Той, хто вступив у побратимство з ким-небудь; названий брат. Не знайшов юнак з ким побрататись, не знайшов між хлопців побратима, не знайшов межи дівчат посестри, а надибав вілу білу в горах (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
побратим —
Побрати́м, -ма м. Названный братъ, другъ. При добрій годині всі куми і побратими. Ном. № 2310. Одріклася вся названая родина, тоді нема ні кума, ні побратима. Чуб. V. 469. ум. побрати́мко. Федьк. II. 125.
Словник української мови Грінченка