Значення в інших словниках
-
побратимець —
побрати́мець іменник чоловічого роду, істота побратим рідко
Орфографічний словник української мови
-
побратимець —
-мця, ч., рідко. Те саме, що побратим.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
побратимець —
ПОБРАТИ́МЕЦЬ, мця, ч., рідко. Те саме, що побрати́м. Ото його і гості й побратимці (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови у 20 томах
-
побратимець —
ПОБРАТИ́МЕЦЬ, мця, ч., рідко. Те саме, що побрати́м. Ото його і гості й побратимці (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах
-
побратимець —
Побрати́мець, -мця м. = побратим. Гол. IV. 458. Ото його і гості й побратимці. К. МБ. III. 261.
Словник української мови Грінченка