побратимець
ПОБРАТИ́МЕЦЬ, мця, ч., рідко. Те саме, що побрати́м.
Ото його і гості й побратимці (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)ПОБРАТИ́МЕЦЬ, мця, ч., рідко. Те саме, що побрати́м.
Ото його і гості й побратимці (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)