побратимець
ПОБРАТИ́МЕЦЬ, мця, ч., рідко.
Те саме, що побрати́м.
Ото його і гості й побратимці (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)ПОБРАТИ́МЕЦЬ, мця, ч., рідко.
Те саме, що побрати́м.
Ото його і гості й побратимці (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)