побратимець
Побрати́мець, -мця
м. = побратим. Гол. IV. 458. Ото його і гості й побратимці. К. МБ. III. 261.
Словник української мови ГрінченкаПобрати́мець, -мця
м. = побратим. Гол. IV. 458. Ото його і гості й побратимці. К. МБ. III. 261.
Словник української мови Грінченка