1. Словник української мови Грінченка

побратимець

Побрати́мець, -мця

м. = побратим. Гол. IV. 458. Ото його і гості й побратимці. К. МБ. III. 261.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побратимець — побрати́мець іменник чоловічого роду, істота побратим рідко Орфографічний словник української мови
  2. побратимець — див. друг Словник синонімів Вусика
  3. побратимець — -мця, ч., рідко. Те саме, що побратим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. побратимець — ПОБРАТИ́МЕЦЬ, мця, ч., рідко. Те саме, що побрати́м. Ото його і гості й побратимці (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  5. побратимець — ПОБРАТИ́МЕЦЬ, мця, ч., рідко. Те саме, що побрати́м. Ото його і гості й побратимці (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах