побратимець
побрати́мець
-мця, ч., рідко.
Те саме, що побратим.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побратимець — побрати́мець іменник чоловічого роду, істота побратим рідко Орфографічний словник української мови
- побратимець — див. друг Словник синонімів Вусика
- побратимець — ПОБРАТИ́МЕЦЬ, мця, ч., рідко. Те саме, що побрати́м. Ото його і гості й побратимці (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- побратимець — ПОБРАТИ́МЕЦЬ, мця, ч., рідко. Те саме, що побрати́м. Ото його і гості й побратимці (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- побратимець — Побрати́мець, -мця м. = побратим. Гол. IV. 458. Ото його і гості й побратимці. К. МБ. III. 261. Словник української мови Грінченка