1. Орфографічний словник української мови

побратимець

побрати́мець

іменник чоловічого роду, істота

побратим

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побратимець — див. друг Словник синонімів Вусика
  2. побратимець — -мця, ч., рідко. Те саме, що побратим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побратимець — ПОБРАТИ́МЕЦЬ, мця, ч., рідко. Те саме, що побрати́м. Ото його і гості й побратимці (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. побратимець — ПОБРАТИ́МЕЦЬ, мця, ч., рідко. Те саме, що побрати́м. Ото його і гості й побратимці (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  5. побратимець — Побрати́мець, -мця м. = побратим. Гол. IV. 458. Ото його і гості й побратимці. К. МБ. III. 261. Словник української мови Грінченка