Значення в інших словниках
-
побріхувати —
побрі́хувати дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
побріхувати —
-ую, -уєш, недок., розм. 1》 Брехати трохи або час від часу. 2》 Гавкати не дуже голосно або час від часу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
побріхувати —
Побрі́хувати, -брі́хую, -брі́хуєш; побреха́ти, -брешу́, -бре́шеш, -шуть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
побріхувати —
ПОБРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. 1. Брехати трохи або час від часу. Якби її вчили брехать, то вона б і побріхувала (Номис); З людьми й словечка не промовить [доня], а перед батьком розпускає язика, побріхує...
Словник української мови у 20 томах
-
побріхувати —
ПОБРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. 1. Брехати трохи або час від часу. Якби її вчили брехать, то вона б і побріхувала (Номис, 1864, № 13060); З людьми й словечка не промовить [доня], а перед батьком розпускає язика, побріхує… Мачуха така й сяка...
Словник української мови в 11 томах
-
побріхувати —
Побріхувати, -хую, -єш гл. Лгать, врать; привирать. Не побріхуй, — нічого сього не було. Конст. у. Він бреше, а ти побріхуєш. Ном. № 6941.
Словник української мови Грінченка