побріхувати
Побріхувати, -хую, -єш
гл. Лгать, врать; привирать. Не побріхуй, — нічого сього не було. Конст. у. Він бреше, а ти побріхуєш. Ном. № 6941.
Словник української мови ГрінченкаПобріхувати, -хую, -єш
гл. Лгать, врать; привирать. Не побріхуй, — нічого сього не було. Конст. у. Він бреше, а ти побріхуєш. Ном. № 6941.
Словник української мови Грінченка