побрязчати
Побрязча́ти, -чу, -чиш
гл. = побрязкати. Там пан Василько проїжжав, лучком побрязчав, братів пробужав. Чуб. III. 272.
Словник української мови ГрінченкаПобрязча́ти, -чу, -чиш
гл. = побрязкати. Там пан Василько проїжжав, лучком побрязчав, братів пробужав. Чуб. III. 272.
Словник української мови Грінченка