побрязкувати

Побря́зкувати, -кую, -єш

сов. в. побрязкати, -каю, -єш, гл. Бряцать, побряцать, побрякивать. Перенесу ключі не побризкуючи. Мет.

Значення в інших словниках

1. побрязкувати — побря́зкувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. побрязкувати — див. дзвеніти; дзвонити  Словник синонімів Вусика
3. побрязкувати — -ую, -уєш, недок. Брязкати не дуже сильно або час від часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. побрязкувати — ПОБРЯ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, недок. Брязкати не дуже сильно або час від часу. Молодиці .. маяли розкішними кінцями квітчастих хусток та побрязкували разками коралів (М.  Словник української мови у 20 томах
5. побрязкувати — ПОБРЯ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, недок. Брязкати не дуже сильно або час від часу. Молодиці.. маяли розкішними кінцями квітчастих хусток та побрязкували разками коралів (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах