Словник синонімів Вусика

повня

див. багато

Словник синонімів української мови Вусика

Значення в інших словниках

  1. повня — по́вня іменник жіночого роду фаза Місяця; надмір почуття; достаток  Орфографічний словник української мови
  2. повня — -і, ж. 1》 Одна з фаз Місяця, коли він обернений до Землі своїм освітленим боком і має вигляд повного круга; повний місяць. Місяць у повні — повний місяць. 2》 рідко. Надмір почуття. У повні сил — сповнений сили. 3》 діал. Повний достаток.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повня — ПО́ВНЯ, і, ж. 1. Одна з фаз Місяця, коли він обернений до Землі своїм освітленим боком і має вигляд повного круга; повний місяць. Їдемо саньми до управителя лісів, панства...  Словник української мови у 20 томах
  4. повня — ДОСТА́ТОК (ДОСТА́ТКИ) (матеріальна забезпеченість, відсутність нестатків), ДОБРО́БУТ, ЗАМО́ЖНІСТЬ, СТА́ТОК, ДОСТА́ЧА розм., БЛА́ГА перев. книжн., ДОГО́ДА заст., БЛАГОДА́ТЬ заст., ЗАЖИ́ТОК діал., ГАРА́ЗДИ (ГАРА́ЗД) діал., ПО́ВНЯ діал.  Словник синонімів української мови
  5. повня — ПО́ВНЯ, і, ж. 1. Одна з фаз Місяця, коли він обернений до Землі своїм освітленим боком і має вигляд повного круга; повний місяць. Їдемо саньми до управителя лісів, панства...  Словник української мови в 11 томах
  6. повня — По́вня, -ні ж. 1) Полнота. Не дасть йому розвинути художницького смаку свого до повної повні. К. ХП. 18. Тут в повню роскіш дав їм Бог. Мкр. Г. 67. Перейти дорогу у повні. Перейти дорогу съ полными ведрами. Шух. І. 239. 2) Изобиліе.  Словник української мови Грінченка